Розчинялись, немов кислотою,
Як хапались блідими руками!
Аж в ковчезі не терпілось Ною:
"Ну куди ви претеся з гріхами?"
А коли вітер хмари розгонив,
Залунала хвала над водою...
І тоді, позривавшись з припону,
З корабля звірі скинули Ноя
Форум Елены Артамоновой |
Привет, Гость! Войдите или зарегистрируйтесь.
Вы здесь » Форум Елены Артамоновой » За чашкой кофе » Ной
Розчинялись, немов кислотою,
Як хапались блідими руками!
Аж в ковчезі не терпілось Ною:
"Ну куди ви претеся з гріхами?"
А коли вітер хмари розгонив,
Залунала хвала над водою...
І тоді, позривавшись з припону,
З корабля звірі скинули Ноя
Вы здесь » Форум Елены Артамоновой » За чашкой кофе » Ной